Details

     БУЛАТ
     Анатолій Федорович
     17.XII.1947

  Видатний учений у галузі механіки гірських порід і механіки руйнування масивів гірських порід як середовищ із активним запасом внутрішньої енергії. Доктор технічних наук (1989), професор (1994), член-кореспондент НАН України (1995), академік НАН України (2000), академік-секретар Відділення механіки НАН України (з 2001 р.) Заслужений діяч науки і техніки України (1997), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1996), премії ім. О.М. Динника (1992).

Анатолій Федорович Булат народився 17 грудня 1947 р. у Дніпропетровську. Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут (тепер Національний гірничий університет). З 1965 р. працює в Інституті геотехнічної механіки НАН Україні (з 1986 р.- заступник директора з наукової роботи, з 1992 р. - директор інституту).

Наукова діяльність А.Ф. Булата багатогранна і плідна. Наукові дослідження стосуються механіки гірських порід і геомеханіки масивів, проблеми реструктуризації вугільної галузі, створення техніки і технологій ведення гірничих робіт на великих глибинах, видобутку та утилізації шахтного метану.

Він установив раніше невідому закономірність руйнування вкрай напружених порід за умови малоенергоємних впливів і визначив умови, за яких масив гірських порід залучається до корисної роботи для зупинення або активізації самочинного руйнування порід приконтурної зони гірничих виробок. Ці результати  відзначені в 1992 р. премією НАН України ім. О.М. Динника, а в 1996 р. — Державною премією України в галузі науки і техніки.

Розвиваючи науковий напрям, що визначає масив як середовище з активним запасом внутрішньої енергії, вчений докорінно змінює концептуальний підхід до створення техніки і технологій ведення гірничих робіт на великих глибинах. Так, фактори, які в традиційних технологіях є негативними (висока напруженість, викидонебезпечність, газонасиченість та ін.), у нових технологіях запропоновано залучати до корисної роботи і виконання важливих технологічних функцій. Практичним підсумком такого підходу є впровадження у виробництво нових ефективних способів і технологій відпрацювання вугільних пластів, а також засобів управління гірським тиском. Зокрема, під керівництвом А.Ф. Булата розроблено і реалізована галузева програма широкомасштабного впровадження анкерних систем на шахтах України. Програма передбачає створення технології опорно-анкерного кріплення гірничих виробок, де основний робочий елемент самі гірські породи, які за відповідних умов набувають високої несучої здатності і можливості протистояти діючим у масиві напруженням. Такі технології створюють основу для практичної реалізації безпечного і ефективного видобутку вугілля високонавантаженими лавами.

Анатолій Федорович є керівником Програми НАН України з видобування й утилізації шахтного метану, в межах якої виконуються пілотні проекти з видобуванням газу. Під його керівництвом розроблено науково-технічну концепцію принципово нової технології підземної дегазації, яка передбачає розподіл у часі й підземному просторі процесів видобутку вугілля і газу. У світовій практиці це здійснено вперше. Запропонував нову технологію дегазації, яка дозволить подолати “газовий бар’єр”, що стримує видобуток вугілля та суттєво поліпшити умови праці гірників. Науковою основою нової технології стали дослідження під керівництвом А.Ф. Булата закономірності впливу геологічних, геохімічних і геодинамічних факторів на напружено-деформований стан гірського масиву, його газодинамічні характеристики та умови вилучення газу.

А.Ф. Булат створив наукову школу «Наукові основи розв’язання паливно-енергетичних проблем на підставі нетрадиційних технологій видобування та перероблення вугілля і шахтного газу», в межах якої під його керівництвом розроблено новий концептуальний підхід до проблеми реструктуризації вугільної галузі в частині закриття нерентабельних вугільних шахт. Як альтернативу запропоновано диверсифікацію діяльності шахт шляхом створення теплоенергетичних комплексів малої потужності для вироблення теплової та електричної енергії безпосередньо в місцях видобування вугілля з подальшим його поглибленим переробленням.

Перу вченого належить понад 500 наукових праць, у тому числі 22 монографії і понад 100  винаходів. Результати наукових досліджень А.Ф. Булата опубліковані як в нашій країні, так і за кордоном, вони ввійшли до низки нормативних документів з управління гірським тиском, затверджених вуглевидобувною галуззю, і з успіхом запроваджені на шахтах Донецького та Львівсько-Волинського вугільних басейнів. Під науковим керівництвом Анатолія Федоровича підготовлено 8 кандидатів і 2 доктори наук.
Анатолій Федорович виконує значну наукову і науково-організаційну роботу. Він член Президії НАН України, академік-секретар Відділення механіки НАН України,Голова Придніпровського наукового центру, голова Українського відділення Міжнародної асоціації авторів наукових відкриттів, голова Міжвідомчої наукової ради «Наукові основи розробки вугільних родовищ України» при Президії НАН України і Мінвуглепромі України. Учений входить до складу Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, Президії ВАК України, кількох міжнародних наукових товариств і комітетів. А.Ф. Булат керує роботою аспірантів та докторантів, бере активну участь в атестації наукових кадрів найвищої кваліфікації як голова спецради із захисту докторських і кандидатських дисертацій при Інституті геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України. Він є членом редколегій журналів "Вісник НАН України" та "Уголь Украины", головний редактор міжвідомчого збірника “Геотехническая механика”.

За значний особистий внесок у зміцнення наукових засад гірничої справи А.Ф. Булату Указом Президента України присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (1997 р.). Його нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2006 р.), знаками «Шахтарської слави» трьох ступенів (1996, 1997, 2000 рр.) і «Шахтарської доблесті» трьох ступенів (2006, 2007, 2008 рр.), медалями “Керівник ХХІ  століття” (2001), Кембриджського Міжнародного біографічного центру “Видатний учений світу-2007”, дипломом “Кращий вчений Придніпров’я” (2003).