Крекнін К.А. Організація аварійно-відновлювальних робіт після вибуху газу на громадянських і промислових об'єктах

Geoteh. meh. 2018, 139, 157-165

DOI:

ОРГАНІЗАЦІЯ АВАРІЙНО-ВІДНОВЛЮВАЛЬНИХ РОБІТ ПІСЛЯ ВИБУХУ ГАЗУ НА ГРОМАДЯНСЬКИХ І ПРОМИСЛОВИХ ОБ'ЄКТАХ

1Крекнін К.А.

1Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва і архітектури»

УДК 69.05.658.382

Мова: Українська

Анотація:

Мета. Споруди та будівлі громадянського і промислового призначення можуть бути зруйновані або пошкоджені від дії техногенних катастроф, природних явищ, аварій та інших надзвичайних ситуацій (НС). Залежно від важкості пошкоджень постає питання можливості відновлення функціонування споруди чи її остаточного руйнування і звільнення площі для нової забудови. Вибухи газу, будь-то природний газ із будівель громадянського призначення чи гази техногенного походження або промислового використання, викликають складну і вельми небезпечну надзвичайну ситуацію, ліквідація якої потребує залучення матеріальних і людських ресурсів та засобів. Обсяги ліквідації надзвичайної ситуації визначаються як характером і наслідками аварії, так і комплексом мір, які у часі і просторі визначають її ефективність. Основним трудомістким процесом під час ліквідації наслідків вибуху є ліквідація завалів прилеглих території і шляхів. Це і обумовило наукове завдання роботи, що полягає у вивченні особливостей виникнення аварійних зон, які підлягатимуть аварійно-відновлюваним роботам, розробці критеріїв ефективності вирішення цієї задачі. Методи. Візуальні спостереження, фотозйомка, аналітична обробка результатів досліджень. Результати. Визначено критерії ефективності та безпеки з розбирання руйнувань. На основі аналізу проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, що пов’язані з руйнуванням будівель, споруд і транспортних мереж, та досліджень з цієї проблеми, запропоновано показники та вимоги, за якими слід оцінювати ефективність та безпеку процесів розбирання руйнувань будівель та використання засобів механізації. Одержано залежності, які дозволяють прогнозувати характер утворення уламків у завалах на прилеглих територіях. Наукова новизна. Запропонований підхід до оцінки трудомісткості аварійно-відновлювальних робіт пропонується вперше у вітчизняній практиці. Практична значимість. Отримані результати сприятимуть більш ефективній організації аварійно-відновлювальних робіт і підвищенню якості ліквідації надзвичайної ситуації.

Ключові слова: надзвичайна ситуація, вибухи газу,  руйнування, аварійно-відновлювальні роботи.

Список літератури:

1. Холщевников, В.В. Моделирование свободного движения людских потоков, Москва: «Пожнаука», 2000, С. 139 – 169.

2.  Бут В.П.,  Болебрук Б.В., Практическое руководство по пожарной тактике, Львов: СПОЛОМ, 2003, 133 с.

3. Нормы пожарной безопасности, Kиев, УДПО МВС Украины, 1995, 14 с.

4. Тараканов Н. Д. Комплексная механизация спасательных и неотложных аварийно-восстановительных работ, М.: Энергоатомиздат, 1984, 303 с.

5. Тараканов Н. Д. Применение технических средств для выполнения инженерно-технических работ: теория и практика, М.: Атомиздат, 1979, 208 с.

6. Слесарев Б., Ранд И. Зубастики. Гидравлические ножницы – оборудование для сноса зданий и сооружений, Строи-тельная техника и технологии,. 2005, № 4, С. 74–76.

7. Мовчан І.О., Гуліда Е.М., Войтович  Д.П. Визначення прогнозованого часу гасіння пожежі на промислових підприєм-ствах. Проблеми пожежної безпеки, 2008, - Вип 23. – С. 241-247.

8. Решетов Д.Н., Иванов А.С., Фадеев В.В. Надежность машин, М.: «Высшая школа», 1988, 238 с.

9. Диллон Б., Сингх Ч. Инженерные методы обеспечения надежности систем, М.: Мир, 1984. — 318 с.

10. Проников А.С. Надежность машин, М.: «Машиностроение», 1978, 592 с.

Про авторів:

Крекнін Кирило Андрійович, магістр, завідувач лабораторії кафедри будівельних та дорожніх машин,  Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» (ДВНЗ «ПДАБА»), Дніпро, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.